Колядки, щедрівки, новорічні віншування дзвінко лунали на цьогорічному обласному фестивалі "Нова радість стала"
14 січня 2025
В неділю, 12 січня торгово-розважальний центр „Подоляни” наповнився ошатно вдягненими дзвінкоголосими учасниками обласного свята зимового календарно-обрядового фольклору „Нова радість стала”.Ця назва пішла з 1989 року від багатолюдного концерту переможців обласного конкурсу імені Володимира Гнатюка „Нова радість стала”, що відбувся у Тернопільському палаці „Березіль”. Той неповторний час ніс надію, втіху на Відродження України. У культурно-освітніх закладах нашої Батьківщини відновлювалися заборонені радянською владою споконвічні пісні, обряди, традиції.
1990 року в „Березолі” започаткований обласний огляд-конкур зимового календарно-обрядового фольклору і добродійний концерт його переможців „Нова радість стала”. Надалі обласні огляди-конкурси відбувалися на сценах будинків культури Гусятина, Зборова, Микулинців, Вишнівця. А мешканці, гості Тернополя з особливими, незабутніми почуттями сприймали коляди, вертепи, ходіння з Козою, Маланкою, які на Театральному майдані, на Співочому полі виконували аматорські гурти із сіл та міст області.
З 1995 року і надалі Театральний майдан збирає аматорів, глядачів, слухачів на обласне свято „Нова радість стала”. При цьому, цікавими, важливими винятками були: 11, 25 січня 1998 року, коли у обласній філармонії пройшов обласний огляд-конкурс „Різдвяні дзвони-98”, 16 січня 2000 року в обласній телерадіокомпанії відбувався обласний огляд-конкурс а на Театральному майдані ‒ свято „Нова радість стала”; 13 січня 2002 року у філармонії шанувальники фольклору зібралися на фестиваль-конкурс „Нова радість стала”, 19-е грудня 2014 року перенесло свято „Нова радість стала” на набережну Тернопільського ставу. З 2024 року цей яскравий захід проходить у „Подолянах”.
Цьогорічного січневого дня вітальними словами обласне свято „Нова радість стала” відкрила директорка департаменту культури та туризму Тернопільської військової адміністрації Світлана Байталюк. Щемливо торкалася присутніх хвилина мовчання, вшановуючи наших хоробрих, сильних захисників, дорослих, юних, дітей, яких позбавили життя московитські загарбники.
На сцену вийшов народний аматорський хор імені Івана Кобилянського палацу культури „Березіль” імені Леся Курбаса і урочисто зазвучали різдвяні піснеспіви „Нова радість стала”, „Ой від двору до двора”, „Святий вечір”.
Господиня свята Юлія Лукіша та господар Дмитро Лукіша запрошували гостей до виступу.
Із мелодійними колядами „У полі, у полі маленька стаєнка”, „Пане господарю, гречнагосподине”, „Сумний святий вечір у цьому році”, „Нічка та ясная зорями світила”, щирими засіванням до Тернополя зі Золотого Потоку Золотопотіцької громади приїхав зразковий аматорський обрядово-фольклорний колектив „Галичаночка”. Свій захоплюючий виступ він доповнив своєрідними щедрівками: „В райськім городі росла лілія”, яку хлопці співають дівчатам на щедрий вечір перед Йорданом, „Косив Василько яру пшеницю” ‒ її дівчата дарують парубкам після Служби Божої, освячення води ‒ у Богоявлення Господнє. На високому виконавському рівні зі збереженням місцевих традицій діти відтворюють народні перлини рідного краю.
Коляди „Ой чи чули, люди, ви таку новину?”, „О на Україні зорі засвітили” із промовистими словами „Бог правди, любові зніме всі окови, зішле свободу нашому народу”, щедрівку „Там на Йордана тиха вода стала” хвилююче, дотримуючи регіональних особливостей співу, доносив до слухачів народний аматорський обрядово-фольклорний колектив „Темний гай” села Темногайці Великодедеркальської громади.
Величний вертеп „Радість Бог нам посила” від Григорія Стельмащука, 1914 року народження, члена товариств „Луг”, „Січ” у Коцюбинцях Васильковецької громади в 1990 році записав Михайло Чайка, керівник народного аматорського обрядово-фольклорного колективу „Джерело” цього села.
Його учасники з натхненням грають ролі традиційних персонажів: Ангела, двох Пастушків, трьох Мудреців, Ірода, двох Воїнів, Марка, Жида, Біди, Смерті, Чорта, Чортика, емоційно співають коляди: „На Різдво Христове Ангел прилетів”, „Херувимів збір із небесних зір”, „Наш спаситель народився”, збережені у духовній скарбниці талановитого народу.
Школярики із Дубенки на Монастирищині показали як їхньому мальовничому селі водять Маланку. Зазвичай це прадавнє веселе народне дійство має пожартувати над його головною особою ‒ кумедною дівчиною ‒ Маланкою. Учасниці і учасники дитячого фольклорного ансамблю не могли оминути тяжких сучасних подій, пекучого болю від війни і безпосередньою грою перенесли його у зневажливе, негативне ставлення до ворогів ‒ московитів, отримавши схвальні відгуки глядачів.
Марія Іванівна Крушельницька народилася в 1944 році у Ласківцях на Теребовлянщині. З дитинства любить співати, знає немало пісень. Коли у 2020 році в селі створився хор „Журавлі”, увійшла до нього. У 2024 році йому присвоєно звання народного. На цьогорічному святі у Тернополі хористи захоплююче співали: „Дивная, дивная новина”, „Засіяла зірка на небеснім склоні”, „В лісі на морозі вогонь розкладала”. Ці своєрідні коляди вивчили від пані Марії.
Легкокрило лунали старовинні і теперішні твори зимового календаря у злагодженому, майстерному виконанні вокальних ансамблів: Бучацького міського будинку культури, „Живограй” ‒ будинку культури села Трибухівці Трибухівської громади, „Дзвін” ‒ школярів із будинку культури села Попівці Кременецької міської ради, також народного аматорського фольклорного колективу „Родина” села Білокриниця Кременецької міської ради, народного аматорського обрядово-фольклорного колективу „Горлиця” села Лозова Байковецької сільської ради, народного аматорського жіночого вокального ансамблю „Горлиця” клубу села Криве Козівської селищної ради, народного аматорського хору „Надія” Зборівського міського будинку культури Зборівської громади.
Захопив присутніх у „Подолянах” вертеп народного аматорського театру „Мініатюр” будинку культури села Буцнів Великоберезовицької селищної ради.
До привітних господарів у Нижбірку Васильковецької громади на щедрий вечір перед Йорданом, зазвичай, прийшли щедрівниці у колоритних народних строях, милозвучно заспівали старовинну емоційну пісню „А в господаря нова криниця”; далі гостями були: лялькова шопка, Коза, Кінь. Це своєрідне народне дійство, що завершилося обрядовою щедрівкою „Там на річці, на Йордані”, відтворили фольклорно-етнографічний колектив „Джерело” та дитячий фольклорний колектив „Калиновий цвіт” цього села.
Щедрівку „Веселая нам новина стала із небес” із слів Ганни Коваль, народженої у 1989 році, яка збирала пісні, зокрема повстанські, працівниця Козлівського будинку культури Надія Процик вивчила із фольклорним колективом цього селища Козлівської громади. З іншою мелодійною щедрівкою „Ой там на Йордані тиха вода стала” ансамбль, зберігаючи народну виконавську манеру, гарно продовжив цьогорічний обласний захід.
Вертеп „Зійшла вже зоря”, записаний у 2013 році від Ольги Козак, 1933 року народження, у Чернелеві Руському теперішньої Байковецької громади. Зразковий аматорський обрядово-фольклорний колектив „Чернелівські забави” його представляв не тільки у цьому селі, а й у інших, також у Тернополі, Львові, Теребовлі, Бучачі. Дещо зі змінами, скороченням, доповненням. Прославляючи народження Ісуса Христа, талановита молодь яскраво виконує ролі дійових осіб, прекрасно співає коляди, щедрівки „Ой сивая тай зозуленька”, „Щедрик”. На цьогорічному святі у „Подолянах” виступ колективу був завершальним.
Директор обласного методичного центру народної творчості, заслужений артист України Володимир Вермінський подякував: аматорам, працівникам громад, керівництву торгово-розважального центру „Подоляни”, за сприяння у проведенні заходу, благодійному фонду „Покрова” ‒ за різдвяні пампухи для учасників свята. Легендарному „Азову” на святі зібрано понад вісім тисяч гривень.
Автор тексту: Богдана Сененька, провідна методистка обласного методичного центру народної творчості.
